![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Культурні походеньки - 2
На минулому, ні, вже позаминулому, тижні я вдруге вибрався на книжковий фестиваль "Книжкова країна" на ВДНГ. Вперше це було в минулому вересні, подія справила враження і я вирішив повторити.
Так склалося, що на фестиваль я потрапив двічі - у перший і останній дні, відповідно, у четвер і неділю.
В четвер світило сонечко і було тепло, так що ми з колегою, не поспішаючи, обійшли всі ятки з книгами і подивились, що новенького пропонують нам видавці. Пропонували багато, але, як мені здалося, менше ніж восени. І видавництв, здається, було менше.
Мені особисто запам'ятався стенд видавництва Жупанського, яке видає багато перекладів класики, якої, крім як у них, я ніде не зустрічав. Якби я зараз читав класику, точно купив би половину асортименту. На жаль, читаю я зараз менше ніж раніше, та й книжкові полиці вже скінчились. Так само, як і інші плоскі поверхні, на які можна складати стоси книжок. Однак деякі з представлених книжок я читав і раджу всім любителям магічного реалізму. Це романи висхідної зірки польської фантастики Радека Рака: "Порожнє небо", та "Легенда про зміїне серце, або Друге слово про Якуба Шелю".
Слід зауважити, що крім загальнокультурної у мене була й особиста мета - потримати у руках, а, може, й купити на подарунки антологію "Я і мої роботи", куди увійшло моє оповідання "Перлина Тангароа", на жаль, стенду видавництва "Фоліо" на фестивалі знайти не вдалося.
В неділю тепло кудись завіялось, тому я по стендах не ходив, а відвідав пару заходів, що проходили у закритих приміщеннях.
Першою була "Розмова про творчість Щепана Твардоха, польського письменника із Сілезії", в якій брав участь Остап Українець, що перекладає Твардоха українською. З'ясувалося, що видавництво "Фабула" видало вже чотири його книжки, останню з яких "Холод" у цьому році. Я з цих книжок читав дві - "Морфій" та "Король" - і обидві справили на мене велике враження. Автор вміє виписувати складні характери з неоднозначною самоідентифікацією (тим, хто не читає книжок, можу порадити польський серіал "Король", що є досить адекватною екранізацією однойменного роману). Слід зазначити, що Твардох активно допомагає ЗСУ. І не лише збирає кошти, але й сам купує необхідне обладнання та доставляє його в Україну. До речі, події його нового роману "Null" відбуваються "на нулі" російсько-української війни. Сам я роман не читав, але в інтернеті є велика рецензія на нього "Повернення неможливе"? яку легко можна знайти за назвою.
Другою була дискусія "Від коріння до вершин, або як розвивається українська фантастика" за участю Наталії Матолінець та Володимира Єшкілєва (модераторка: Альона Сіліна). Дискусія мені сподобалась, але здивувало, що жоден з учасників не згадав про Міжнародну асамблею фантастики "Портал", яка з 2004 року проводилась у Києві і на якій, до речі, був приз за книгу українською мовою.
Після цих двох заходів організм натякнув, що, хоч і у приміщенні, але холоднувато і ми відправились додому грітись.
Судячи з тенденції, на наступну "Книжкову країну" я піду вже тричі (іншалла) і пост про це буде ще довший. Тож готуйтесь, а я поки закінчую, бо вже й так багато тексту.
P.S. Мене офлайн спитали, чому я згадав лише перекладені книги. Тому що я всі загадані книги читав в оригіналі і маю про них свою думку.
P.P.S. Забув згадати ще одну книгу: "Діти вогненного часу" Катерини Пекур та Мії Марченко, першу співавторку якої номіновано цього року на нагороду "Хризаліс" Єврокону. Читав книжку в електронному вигляді, а тут потримав у руках. Видання просто зачарувало, так і кортіло купити. На жаль, я вже не належу до цільової аудиторії цієї книги. А на Катерину Пекур раджу звернути увагу.
Так склалося, що на фестиваль я потрапив двічі - у перший і останній дні, відповідно, у четвер і неділю.
В четвер світило сонечко і було тепло, так що ми з колегою, не поспішаючи, обійшли всі ятки з книгами і подивились, що новенького пропонують нам видавці. Пропонували багато, але, як мені здалося, менше ніж восени. І видавництв, здається, було менше.
Мені особисто запам'ятався стенд видавництва Жупанського, яке видає багато перекладів класики, якої, крім як у них, я ніде не зустрічав. Якби я зараз читав класику, точно купив би половину асортименту. На жаль, читаю я зараз менше ніж раніше, та й книжкові полиці вже скінчились. Так само, як і інші плоскі поверхні, на які можна складати стоси книжок. Однак деякі з представлених книжок я читав і раджу всім любителям магічного реалізму. Це романи висхідної зірки польської фантастики Радека Рака: "Порожнє небо", та "Легенда про зміїне серце, або Друге слово про Якуба Шелю".
Слід зауважити, що крім загальнокультурної у мене була й особиста мета - потримати у руках, а, може, й купити на подарунки антологію "Я і мої роботи", куди увійшло моє оповідання "Перлина Тангароа", на жаль, стенду видавництва "Фоліо" на фестивалі знайти не вдалося.
В неділю тепло кудись завіялось, тому я по стендах не ходив, а відвідав пару заходів, що проходили у закритих приміщеннях.
Першою була "Розмова про творчість Щепана Твардоха, польського письменника із Сілезії", в якій брав участь Остап Українець, що перекладає Твардоха українською. З'ясувалося, що видавництво "Фабула" видало вже чотири його книжки, останню з яких "Холод" у цьому році. Я з цих книжок читав дві - "Морфій" та "Король" - і обидві справили на мене велике враження. Автор вміє виписувати складні характери з неоднозначною самоідентифікацією (тим, хто не читає книжок, можу порадити польський серіал "Король", що є досить адекватною екранізацією однойменного роману). Слід зазначити, що Твардох активно допомагає ЗСУ. І не лише збирає кошти, але й сам купує необхідне обладнання та доставляє його в Україну. До речі, події його нового роману "Null" відбуваються "на нулі" російсько-української війни. Сам я роман не читав, але в інтернеті є велика рецензія на нього "Повернення неможливе"? яку легко можна знайти за назвою.
Другою була дискусія "Від коріння до вершин, або як розвивається українська фантастика" за участю Наталії Матолінець та Володимира Єшкілєва (модераторка: Альона Сіліна). Дискусія мені сподобалась, але здивувало, що жоден з учасників не згадав про Міжнародну асамблею фантастики "Портал", яка з 2004 року проводилась у Києві і на якій, до речі, був приз за книгу українською мовою.
Після цих двох заходів організм натякнув, що, хоч і у приміщенні, але холоднувато і ми відправились додому грітись.
Судячи з тенденції, на наступну "Книжкову країну" я піду вже тричі (іншалла) і пост про це буде ще довший. Тож готуйтесь, а я поки закінчую, бо вже й так багато тексту.
P.S. Мене офлайн спитали, чому я згадав лише перекладені книги. Тому що я всі загадані книги читав в оригіналі і маю про них свою думку.
P.P.S. Забув згадати ще одну книгу: "Діти вогненного часу" Катерини Пекур та Мії Марченко, першу співавторку якої номіновано цього року на нагороду "Хризаліс" Єврокону. Читав книжку в електронному вигляді, а тут потримав у руках. Видання просто зачарувало, так і кортіло купити. На жаль, я вже не належу до цільової аудиторії цієї книги. А на Катерину Пекур раджу звернути увагу.